Олександр Дащенко?

[pustomytnyk]

Вечір добігає до кінця,
Ні, не до кінця, до тої миті,
Коли так дуже хочеш до лиця
Прохололе листя притулити.
І наосліп віднайти в траві
Сонного жука, чи мокрий камінь,
І піти по втишеній землі
Світ за очі босими ногами.
Двозначний сміх і погляди косі
Ніколи за спиною не відчуєм.
Чому ніхто із нас не перейшов межі?
Бо ми не знали, що вона існує...