виокремлюю з попередніх дописів

Strachy Na Lachy - Казимир Вежинський

Келих пір року куштуючи стократ
Дійдеш до Сполучених штатів душі́
Суперечності коли зустрінуться
Одне бажання неупинно сушить:
Лишити ззаду біль, гіркоту й жаль
В стрибку останнім в безкінечну даль.

Здійнятись понад спекою епохи
Пройти стіни диму раз відштовхнувшись
Проскочити вічність за коротку мить
Побити рекорд світу із виживання
Впасти в потойбіччі як світляний шаль
В стрибку останнім в безкінечну даль.

Той світ вигляда як досвіт дитячий:
Якщо війна то тільки - з блакиттю - зелені
Сполох - хіба що сонячних зайців
Якщо ігри партійні - то партій життя
Якщо пожертва - то з вітру і хвиль
В стрибку останнім в безкінечну даль.

А посередині став жахіть музей
чорних полонезів уборів і устроїв //??
Порозставлених в нерозумні пози
Як язики вогненні застиглі в боротьбі
Ніхто не втямить шепіт темних зал
В стрибку останнім в безкінечну даль.

Той світ це ж просто - наших мріянь кінець
- рубіжі раїв утрачених в дитинстві
Де з капелюхом в руці кажуть Лиця
- Добре знов зустрітись, пане Казимире!
Де урочисто йде найбільша з учт
В стрибку останнім в безкінечну даль...