(no subject)
Aug. 13th, 2015 10:35 pmучора я сидів, програмував дещо для себе, і паралельно дивився різні дивні відео, наприклад, як чоловік трахав змію. Змію шкода.
===
планував поїхати у Франківськ, а потім подумав — ет, і так мене там ніхто не чекає, краще поїду набухаюся з друзями. Тож їздив на Вудсток-Україна. У Свіржі, біля замку.
Як на безплатний фест, була дуже гарна організація. Багато туалетів, нема проблем з водою. Збоку озеро, де постійно купалися. Багато дітей; відчув себе старим. Майже нема п’яного бидла, бо фестиваль безалкогольний. Тому ми проносили алкоголь через діру в паркані. В останній день мене затягнули поплавати на байдарці, і я спалив собі плечі й коліна (потім бабуся мастила мене якоюсь настоянкою з квіток лілій). Взнав легендарного Рохмана. Реально кумедний і нестримний. Познайомився з двома цікавими людьми, жаль, не знайшов їх у соцмережах.
боявся зустріти одну людину, бо мені б довелося зводити на жарт один трафунок, лол.
===
це, здається, Буник згадував про парадокс Гола. Я так і не зміг інтуїтивно зрозуміти, чому так є.
===
деякі речі табуйовані. Не кожна людина має такі теми; декого страх чи сором не обмежує, а декого життя просто вберегло від дурниць. Але позаяк влада і соціяльний статус є одними з універсальних конвертовних ресурсів, для декого його табуйовані теми такими лишаться назавжди.
деякі теми неприємні. Про них можна говорити, але вони дуже делікатні і неминуче пов'язані із роздумами. Зазвичай, безплідними.
---
людська мова має одну властивість, яка відображає корінь Людської Трагедії — недосяжність просвітлення.
Мова виникла, як інструмент передачі інформації. І, обмежена каналом передавання, вона виступає стискувачем інформації. Це приклад застосування розуму для вирішення доволі складної задачі — ефективно передати інформацію (яка сама по собі є вже стиснутим відбитком якогось досвіду) так, щоб її ще й зрозуміли і з обмеженням на час. Власне, у цьому і полягає інтелект — вирішувати задачі, маючи обмежені ресурси: час і пам’ять. Тобто те, що робить нас особливою формою матерії, є за означенням чимось вкрай обмеженим і безнадлишковим. Це неминуче обіцяє нам халепи — у вигляді нашої тупости.
знаючи, скільки хиб мислення і неусвідомлених прийомів задіює психіка, очевидно, наскільки інертним є розум. Він не накопичує контекст, не об’єднує його поступово в єдину просвітлену систему. Ні, він не може собі цього дозволити. Він його заміняє. Кожної секунди щось втрачається, а ти — перевтілюєшся.
отямившись, ти не можеш просто зусиллям волі вернути собі бажаний контекст. Людина не має настільки розвинену уяву. Це можливо тільки поступово. Та методичність і цілеспрямованість первісно не притаманні Людині. Людина може хіба що свідомими хитрощами створювати собі умови для потрібного контексту.
цю потребу, цю слабкість, потрібно вміти визнати.
поступ потребує жертв. Не відвертатися від правди, і водночас вірити бездумно.
планування і важка праця наповнять твоє життя змістом. Заради тої єдиної твоєї сутности, що здатна поглинути инші; бо не має вагань, притаманних скованій інертоності. Супер-еґо.
коли християнин прикликає Його царство і Його волю, він звертається до свого супер-еґа.
світ міняється, ти міняєшся. Незмінними — пак, всюдисущними у багатосвітті (multiverse) — є тільки сукупність мемів, які носити тобі випала честь. Прийди у світ, як приходить у нього кожна нова секунда, і змирися.
===
===
планував поїхати у Франківськ, а потім подумав — ет, і так мене там ніхто не чекає, краще поїду набухаюся з друзями. Тож їздив на Вудсток-Україна. У Свіржі, біля замку.
Як на безплатний фест, була дуже гарна організація. Багато туалетів, нема проблем з водою. Збоку озеро, де постійно купалися. Багато дітей; відчув себе старим. Майже нема п’яного бидла, бо фестиваль безалкогольний. Тому ми проносили алкоголь через діру в паркані. В останній день мене затягнули поплавати на байдарці, і я спалив собі плечі й коліна (потім бабуся мастила мене якоюсь настоянкою з квіток лілій). Взнав легендарного Рохмана. Реально кумедний і нестримний. Познайомився з двома цікавими людьми, жаль, не знайшов їх у соцмережах.
боявся зустріти одну людину, бо мені б довелося зводити на жарт один трафунок, лол.
===
це, здається, Буник згадував про парадокс Гола. Я так і не зміг інтуїтивно зрозуміти, чому так є.
===
деякі речі табуйовані. Не кожна людина має такі теми; декого страх чи сором не обмежує, а декого життя просто вберегло від дурниць. Але позаяк влада і соціяльний статус є одними з універсальних конвертовних ресурсів, для декого його табуйовані теми такими лишаться назавжди.
деякі теми неприємні. Про них можна говорити, але вони дуже делікатні і неминуче пов'язані із роздумами. Зазвичай, безплідними.
---
людська мова має одну властивість, яка відображає корінь Людської Трагедії — недосяжність просвітлення.
Мова виникла, як інструмент передачі інформації. І, обмежена каналом передавання, вона виступає стискувачем інформації. Це приклад застосування розуму для вирішення доволі складної задачі — ефективно передати інформацію (яка сама по собі є вже стиснутим відбитком якогось досвіду) так, щоб її ще й зрозуміли і з обмеженням на час. Власне, у цьому і полягає інтелект — вирішувати задачі, маючи обмежені ресурси: час і пам’ять. Тобто те, що робить нас особливою формою матерії, є за означенням чимось вкрай обмеженим і безнадлишковим. Це неминуче обіцяє нам халепи — у вигляді нашої тупости.
знаючи, скільки хиб мислення і неусвідомлених прийомів задіює психіка, очевидно, наскільки інертним є розум. Він не накопичує контекст, не об’єднує його поступово в єдину просвітлену систему. Ні, він не може собі цього дозволити. Він його заміняє. Кожної секунди щось втрачається, а ти — перевтілюєшся.
отямившись, ти не можеш просто зусиллям волі вернути собі бажаний контекст. Людина не має настільки розвинену уяву. Це можливо тільки поступово. Та методичність і цілеспрямованість первісно не притаманні Людині. Людина може хіба що свідомими хитрощами створювати собі умови для потрібного контексту.
цю потребу, цю слабкість, потрібно вміти визнати.
поступ потребує жертв. Не відвертатися від правди, і водночас вірити бездумно.
планування і важка праця наповнять твоє життя змістом. Заради тої єдиної твоєї сутности, що здатна поглинути инші; бо не має вагань, притаманних скованій інертоності. Супер-еґо.
коли християнин прикликає Його царство і Його волю, він звертається до свого супер-еґа.
світ міняється, ти міняєшся. Незмінними — пак, всюдисущними у багатосвітті (multiverse) — є тільки сукупність мемів, які носити тобі випала честь. Прийди у світ, як приходить у нього кожна нова секунда, і змирися.
===