Jun. 5th, 2016

pustomytnyk: (Default)
треба повторювати собі як мантру — світ живе своїм життям, світ не чекає на тебе...

коли був малий, а весь світ міг вміститися в речах однісінької кімнаті, усе, що було мені нечуване, не від світу цього, віддавало солодкою надією відкрити щось незбагненно самодостатнє, порівняно з чим всі турботи здавалися б пустими, а всі важливості втратили б владу наді мною. Потім я виріс і побачив, що ці світи порівняно з реальністю були наївними, і опинився в пастці, адже всі шляхи втечі виявилися нікудишніми.

не забуваймо про це відчуття, що можна вийти на новий рівень сприйняття. „Крок за кроком“ розширюємо уявлення і межі один одного.

---
бувають такі доречні збіги (мовби доля/бог/рептилоїди подають знак), що хочеться блювати, бо й так все просреш.

Profile

pustomytnyk: (Default)
pustomytnyk

November 2016

S M T W T F S
  12345
6 789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 10:04 pm
Powered by Dreamwidth Studios